Нічна атака Росії: у Харкові та Кривому Розі є постраждалі – місцева влада
Російські «Шахеди» атакували Харків увечері 15 липня, повідомила місцева влада.
За даними голови області Олега Синєгубова, протягом 20 хвилин у місті пролунало щонайменше 17 вибухів.
«Більшість ударів – по цивільному підприємству в Київському районі міста. Попередньо ворог застосував БпЛА типу «Герань-2». Внаслідок обстрілу зайнялася пожежа», – заявив він.
Мер обласного центру Ігор Терехов повідомив, що кілька дронів збили Сили оборони.
Згодом Синєгубов навів попередні дані, за якими внаслідок атаки на Київський район міста постраждали дві людини. Медики надають їм допомогу.
Читайте також: Двоє людей загинули через російські обстріли в Куп’янському районі – прокуратура
Вибухи лунали також у Дніпропетровській області, заявив очільник обласної військової адміністрації Сергій Лисак. Зокрема, за його словами, російська армія вдарила по Кривому Рогу:
«Внаслідок ракетної атаки сталася пожежа. Попередньо, є постраждалі».
Лисак зазначив, що також «гучно було» в Дніпровському та Синельниківському районах.
Про роботу протиповітряної оборони повідомляв міський голова Києва Віталій Кличко.
Повітряні сили раніше попереджали про рух російських безпілотників у Харківській, Чернігівській, Дніпропетровській, Сумській, Полтавській, Черкаській та Кіровоградській областях.
Росія щоденно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакує міста і села України.
Кремль заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, убиває і калічить цивільних, руйнує лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації вказують на цілеспрямований характер ударів і кваліфікують їх як воєнні злочини РФ у повномасштабній війні проти України.
Через російські обстріли Сумщини протягом дня загинув цивільний – ОВА
Російська армія продовжує атакувати цивільну інфраструктуру Сумської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров увечері 15 липня.
«Після 15:00 ворог з артилерії обстріляв околиці Великописарівської громади. На жаль, загинув 50-річний місцевий мешканець», – заявив він у своєму телеграм-каналі.
Згодом, за даними голови області, російська армія повторно атакувала Битицький старостат Сумської громади. Пошкоджені ще близько шести будинків, ніхто не постраждав. Раніше сьогодні старостат вже зазнавав обстрілу.
Читайте також: Двоє людей загинули через російські обстріли в Куп’янському районі – прокуратура
Увечері під вогонь потрапило село в Краснопільській громаді. Там триває ліквідація пожежі, наслідки атаки зʼясовують.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб: більшість боєзіткнень тривала на Покровському, Лиманському та Новопавлівському напрямках
Протягом дня на фронті відбулося 148 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 15 липня.
«Українські захисники продовжують рішуче давати відсіч спробам противника просунутися вглиб нашої території, завдаючи йому вогневого ураження», – йдеться в повідомленні.
За повідомленням, 10 боєзіткнень мали місце на Північно-Слобожанському та Курському напрямках. Чотири російські атаки Сили оборони відбили на Південно-Слобожанському напрямку.
Армія Росії п’ять разів намагалася наступати на Куп’янському напрямку, всі атаки були відбиті.
«На Лиманському напрямку російські загарбники 24 рази атакували позиції Сил оборони поблизу населених пунктів Новий Мир, Новоєгорівка, Греківка, Карпівка, Колодязі, Зелена Долина, Торське, у бік Шандриголового й Серебрянки. Чотири бойові зіткнення тривають дотепер», – звітує командування.
Російські атаки фіксували також на Сіверському, Краматорському та Торецькому напрямках.
На Покровському напрямку російські загарбники 41 раз намагалися просуватися вперед у районах населених пунктів Попів Яр, Новоекономічне, Миролюбівка, Лисівка, Котлине, Звірове, Удачне, Олексіївка, у бік населених пунктів Родинське, Покровськ, Муравка Філія, Дачне. Три боєзіткнення тривали на момент зведення.
«На Новопавлівському напрямку ворог 22 рази намагався прорвати оборону наших захисників у районах населених пунктів Запоріжжя, Піддубне, Лісне, Мирне, Маліївка, Шевченко, Новосілка та у бік населеного пункту Новохатське. Три бойові зіткнення продовжуються дотепер», – додає штаб.
Читайте також: Український план боротьби з «Шахедами»: хто і чим зіб’є тисячу дронів?
Ще сім російських атаки ЗСУ відбили на Придніпровському напрямку – в районі Антонівського моста та поблизу островів Козульський і Забич.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії у травні повідомляв, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті, оприлюдненому в ніч на 8 липня, припустив, що російські війська змінюють пріоритети наступу на Покровському напрямку після кількох тижнів невдалих спроб просуватися до Костянтинівки. За оціною ISW, командування РФ намагатиметься змусити українські війська відступити з Покровська і Мирнограда під загрозою оточення, перш ніж переорієнтуватися на Костянтинівський напрямок.
Двоє людей загинули через російські обстріли в Куп’янському районі – прокуратура
Російська армія двічі атакувала Куп’янський район протягом дня, повідомила Харківська обласна прокуратура 15 липня.
Зокрема, близько 16:30 FPV-дрон уразив приватний житловий сектор у селищі Приколотне Купʼянського району:
«Пошкоджено житлові будинки. Загинув 67-річний чоловік. Ще двоє – жінка та чоловік – зазнали гострого шоку».
Крім того, орієнтовно о 19:25 російська армія завдала удару по Куп’янському, загинув 69-річний чоловік.
Читайте також: Одна людина загинула, двоє постраждали внаслідок удару РФ по Куп’янську – прокуратура
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтю про воєнні злочини, що призвели до загибелі людей.
Росія щоденно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакує міста і села України.
Кремль заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, убиває і калічить цивільних, руйнує лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації вказують на цілеспрямований характер ударів і кваліфікують їх як воєнні злочини РФ у повномасштабній війні проти України.
Зеленський зустрівся з прем’єркою Латвії: говорили про оборонну допомогу та євроінтеграцію
Президент Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністеркою Латвії Евікою Сілінею під час її візиту до Києва – про це сторони повідомили 15 липня.
Зеленський подякував Сіліні за візит у День Української Державності і вияв солідарності.
«Обговорили оборонну підтримку для наших воїнів та її фінансування за допомогою європейських інструментів, зокрема в межах SAFE. А також дрони, євроінтеграцію та відкриття переговорних кластерів. Справедливість у цьому процесі має бути забезпечена», – заявив президент.
Він також подякував Латвії за новий оборонний пакет, назвавши його «хорошим посиленням нашої армії».
Сіліня, коментуючи свій візит, заявила, що для неї «особисто важливо наголосити, що Україна не самотня в цій боротьбі проти агресора».
«Я також підтвердила це Президенту України Володимиру Зеленському, який щиро подякував Латвії та нашому народу за військову, гуманітарну, політичну, економічну та людську підтримку», – додала вона.
Сіліня прибула до Києва вранці 15 липня. Вона повідомила, що відвідала Україну для участі у церемонії відзначення річниці Української державності.
Yle: прем’єр Фінляндії підтвердив затримання екснайманця «Вагнера», який попросив про притулок
Ані Росія, ані Україна не зверталися до уряду Фінляндії щодо колишнього найманця приватної військової компанії «Вагнер», затриманого після незаконного перетину кордону країни – про це заявив голова фінського уряду Петтері Орпо, передає суспільний мовник Yle.
За повідомленням Yle, фінська прикордонна служба затримала громадянина Росії в середині червня після того, як він незаконно перетнув східний кордон і подав заяву про надання притулку.
Чоловіка, відомого під іменем Євгеній, затримала прикордонна служба Північної Карелії 17 червня поблизу міста Кітее. Його затримали за підозрою в порушенні при перетині кордону.
За словами Орпо, його від самого початку інформували про цю справу.
«Ще в червні мене повідомили про незаконний перетин кордону і про те, що особу затримано», – сказав він, додавши, що прикордонна служба все ще допитує чоловіка.
За інформацією мовника, Національне бюро розслідувань вивчає, чи потрібно відкривати інші кримінальні розслідування з огляду на його минуле.
Орпо заявив, що затримання свідчить про те, що безпека вздовж східного кордону Фінляндії постійно перебуває на високому рівні.
Посольство України у Фінляндії раніше заявляло, що йому відомо про утримання бійця Вагнера у Фінляндії. У суботу дипломатичне представництво повідомило Yle, що ще зарано оцінювати можливість його екстрадиції до України.
12 липня Yle повідомив, що фінські прикордонники затримали росіянина, який раніше служив у ПВК «Вагнер» і, судячи з його соцмереж, брав участь у війні в Україні.
ОВА: через нічний російський обстріл Запоріжжя та району поранена дитина
Стало відомо про поранену дитину внаслідок попередньої російської атаки на Запоріжжя, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 15 липня.
«За уточненою інформацією, через обстріл Запоріжжя та Запорізького району постраждала 12-річна дівчинка», – заявив він.
Федоров додав, що медики надали дитині необхідну допомогу.
Вранці 15 липня голова області повідомляв, що російська армія протягом ночі атакувала Запоріжжя та Запорізький район безпілотниками. Виникли кілька пожеж, вибухова хвиля та уламки пошкодили ангар та адміністративну будівлю інфраструктурного обʼєкта.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Шабунін під підозрою: зловживання службою у ЗСУ чи крок у диктатуру Зеленського?
ДБР підозрює військовослужбовця ЗСУ, голову правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна в ухиленні від служби: суд обирає запобіжний захід. Подробиці із зали суду.
Понад пів сотні громадських організацій звернулися до керівництва держави із закликом не допускати використання системи правосуддя для політичних розправ.
- Фіктивні відрядження для військових чи крок у диктатуру?
- У чому суть підозри?
- У справи є політичний підтекст?
- Шабуніна покарають?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на@Радіо Свобода:
Крим: Константинов заявив про продаж «націоналізованого» майна на понад 2 млрд рублів від початку року
Голова підконтрольного РФ парламенту окупованого Криму Володимир Константинов озвучив підсумки продажу «націоналізованого» майна на півострові за першу половину 2025 року, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії 15 липня.
За словами Константинова, російська влада Криму за першу половину року продала на торгах «націоналізованого» майна на суму понад 2,2 мільярда рублів (більше ніж 1,1 мільярда гривень).
«Майно ворогів Криму та Росії, раніше націоналізоване у власність республіки, активно реалізується на торгах. Так, за перше півріччя 2025 року продано 25 націоналізованих об’єктів», – додав він.
Отримані кошти, як стверджується, нібито спрямовуються на розвиток півострова та підтримку учасників війни проти України.
2023 року тодішня постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева заявляла, що Україна не має наміру визнавати акти, які порушують права людини чи держави. До них належать рішення щодо «націоналізації» або конфіскації майна, щодо встановлення спадщини.
Прокуратура повідомила про підозру військовим РФ за удар по Чернігову в 2022 році
Прокуратура та Служба безпеки України ідентифікували російських військових, відповідальних за удар по черзі біля магазину в Чернігові 15 липня.
Правоохоронці встановили особи командира 35-ї окремої мотострілецької бригади 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу збройних сил РФ і двох підлеглих командирів батальйонних тактичних груп, які забезпечили удар по спальному району Чернігова.
Йдеться про атаку 16 березня 2022 року – тоді російська армія вдарила по місту з реактивних систем залпового вогню «Град», які, як зазначає прокуратура, є невисокоточною невибірковою зброєю.
«У цей час біля магазину зібралися місцеві мешканці, щоб придбати продукти харчування. Російські військовослужбовці, розуміючи, що магазин знаходиться у районі міста зі щільною громадською забудовою, багатоквартирними житловими будинками, закладами освіти та іншою цивільною інфраструктурою, віддали бойові розпорядження підрозділам на застосування РСЗВ «Град» по мирному населенню та цивільним об’єктам», – заявляє відомство.
Офіс генпрокурора вказав на те, що поруч із місцем удару не було військових об’єктів, що свідчить про «цілеспрямовану атаку на цивільних з метою залякування та терору».
Командиру мотострілецької бригади та двом командирам батальйонно-тактичних груп повідомили про підозру в порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством, вчиненого групою осіб за попередньою змовою.
Відомство зазначає, що допомогу в ідентифікації причетних до воєнного злочину надавали громадські організації Truth Hounds та Global Rights Compliance, які займаються документуванням воєнних злочинів.
16 березня 2022 року армія Росії обстріляла чергу за хлібом біля супермаркета в Чернігові. За даними прокуратури, загинули 20 людей, 28 зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський підписав закон про множинне громадянство
Президент України Володимир Зеленський 15 липня підписав закон, який врегульовує питання множинного громадянства.
Після підписання глава держави зазначив, що підписав ухвалений 18 червня закон із серією змін у питаннях набуття і збереження громадянства України.
«Завдяки множинному громадянству зможемо створити більше реальних юридичних основ для єдності всього нашого великого народу – мільйонів українців на всіх континентах, а також тих представників інших народів, які пов’язали свою долю з Україною», – наголосив Зеленський.
Документ, зокрема, передбачає випадки, в яких для громадян України допускається множинне громадянство:
- одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства (підданства) іншої держави
- набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства або підданства своїх усиновлювачів-іноземців
- автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем
- автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства (підданства) іншої держави
- набуття громадянства України іноземцями в передбаченому законом спрощеному порядку
- набуття громадянином України громадянства країни з переліку держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку
Множинне громадянство не допускається щодо людей, які мають громадянство країни, визнаної Верховною Радою державою-агресором або державою-окупантом, або такої, що не визнає територіальну цілісність та суверенітет України.
Наприкінці минулого року Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про запровадження множинного громадянства. Ухвалений за основу законопроєкт №11469 президент України Володимир Зеленський подав на розгляд парламенту ще у серпні 2024 року.
Документ передбачає надання громадянам України можливості мати кілька паспортів різних країн і окреслює умови множинного громадянства.
Передбачається, що іноземне громадянство можна буде набувати зі збереженням українського. А право на український паспорт, відповідно до законопроєкту, отримають іноземні громадяни.
Сили РФ атакували Сумщину трьома авіабомбами – ОВА
Російські військові близько 13:00 атакував Битицький старостат Сумської громади, повідомила обласна військова адміністрація 15 липня.
«Попередньо, вдарили трьома керованими авіабомбами. Пошкоджені приватні житлові будинки. Триває фіксація пошкоджень та ліквідація наслідків атаки. Люди, на щастя, не постраждали. Мешканцям пошкоджених будинків надається допомога», – вказано в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Як змінять війну Tomahawk, JASSM, Patriot від США?
Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте 14 липня заявив, що США та альянс домовилися про постачання зброї Україні – за яку заплатять союзники Вашингтону.
«Це означатиме, що Україна зможе отримати дійсно величезну кількість військової техніки: як для протиповітряної оборони, так і ракет, боєприпасів», – додав генсек НАТО.
Першим кроком стане постачання Києву кількох систем Patriot, зазначив лідер США. Крім цього, Трамп висунув ультиматум Росії, закликавши російського лідера Володимира Путіна домовитися про зупинення війни протягом 50 днів. В іншому разі лідер США пообіцяв запровадити 100-відсоткові тарифи на товари з країн, які купують російські нафту і газ.
Американське видання The Washington Post із посиланням на джерела повідомило, що Трамп під час розмови із президентом України Володимиром Зеленським цікавився, чому Київ не вдарив по Москві – додавши, що Україні варто більше тиснути на Путіна, зокрема, через удари по столиці Росії та Санкт-Петербургу.
За даними видання, лідер США розглядав надання Україні крилатих ракет Tomahawk для цих цілей. Інші видання повідомили, що Трамп думає над наданням Силам оборони ракет «повітря-повітря» JASSM, а також далекобійних ракет ATACMS.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
«Томагавком» по Москві? До чого готується через 50 днів Трамп, який «ще не поставив хрест» на Путіні
«Важлива заява» Дональда Трампа стала, мабуть, найбільшим проявом його підтримки України, відколи він повернувся до Білого дому.
Президент США дозволив Європі скуповувати американську зброю й передавати Україні, яка щодня потерпає від усе жорсткіших повітряних нальотів Росії.
Але не запровадив проти РФ «розгромних» санкцій, які пропонували в Cенаті, чим навіть спричинив позитивну реакцію російської біржі.
- Яку зброю, коли і скільки Україна отримає завдяки готовності Трампа продавати її?
- Як реагують на «розворот» Вашингтона в Москві?
- Які шанси наблизитися до миру після завершення 50-денного дедлайну?
Радіо Свобода шукало відповіді на ці запитання.
Країни ЄС не погодили 18-й пакет санкцій проти Росії
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі 15 липня не змогли погодити 18-й пакет санкцій проти Росії, повідомив кореспондент медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Рікард Йозвяк.
Проти виступили Словаччина та Мальта. Братислава, як повідомлялося раніше, вимагає від ЄС гарантій компенсації можливої шкоди від повної заборони на постачання російського газу до країн союзу. Мальта побоюється, що посилення стелі цін на російську нафту може вдарити по танкерному флоту країни, писав журнал Politico.
Обговорення санкційного пакета триватиме на рівні послів країн ЄС 16 липня.
Раніше повідомлялося, що до 18-го пакету увійдуть, зокрема, динамічне утворення стелі цін на російську нафту, заборону на роботу газопроводів «Північний потік» та «Північний потік-2», нові обмеження проти російських банків.
Єврокомісія представила проєкт санкцій у червні, головною пропозицією було знизити стелю цін на російську нафту з нинішніх 60 доларів за барель до 45. Оскільки ця політика координується в межах Групи семи (G7), ЄС намагався отримати схвалення інших країн G7, зокрема США, під час саміту в Канаді минулого місяця.
Денис Шмигаль попросив про відставку
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 15 липня оприлюднив свою заяву про відставку. Про це він повідомив у власному акаунті в телеграмі.
«Прошу прийняти мою відставку з посади прем’єр-міністра України», – написав високопосадовець у заяві до Верховної Ради.
Він також висловив подяки «нашим захисникам та захисницям, які тримають фронт і бережуть Україну», «президенту України Володимиру Зеленському за довіру» та «всій команді за невтомну працю задля нашої держави».
Раніше 15 липня президент України Володимир Зеленський провів нараду з першою віцепрем’єркою-міністеркою економіки Юлією Свириденко, якій він напередодні запропонував очолити уряд, та віцепрем’єром – головою Мінцифри Михайлом Федоровим щодо діяльності оновленого Кабміну.
Напередодні Зеленський запропонував Свириденко очолити уряд України та «суттєво оновити його роботу».
Рада ратифікувала угоду про створення Спецтрибуналу для розслідування агресії проти України
Верховна Рада України 15 липня ратифікувала угоду з Радою Європи щодо створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії проти України, повідомляє депутат Ярослав Железняк.
Угоду 25 червня 2025 року в Страсбурзі підписали президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе.
Документ дозволить підтримати та адмініструвати трибунал широкому колу учасників: як серед держав-членів Ради Європи, так і серед країн, що не входять до неї, а також Євросоюзу. Спеціальний трибунал діятиме в рамках Ради Європи та матиме мандат на переслідування вищого керівництва держави-агресора за злочин агресії проти України.
Зеленський говорив, що ця угода і суд дають реальну можливість притягнути до відповідальності за злочин агресії. «Інші інститути, навіть міжнародні, не мають для цього необхідних інструментів, і ми маємо чітко показати, що агресія веде до покарання», – сказав президент України.
У березні 2024 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі видав ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна та дитячого омбудсмена Росії Марії Львової-Бєлової за незаконну депортацію дітей з окупованих територій України до Росії.
Рада проголосувала за продовження воєнного стану та мобілізації
Верховна Рада 15 липня схвалила продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації до 5 листопада. Про це повідомили депутати Верховної Ради Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко.
Постанови наберуть чинності з 7 серпня і діятимуть упродовж 90 днів, до 5 листопада 2025 року.
За продовження воєнного стану проголосували 320 народних депутатів. Проти виступив лише один – депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.
За продовження загальної мобілізації проголосували 304 парламентарі. Проти знову виступив Гончаренко, утримався Георгій Мазурашу від «Слуги народу».
Воєнний стан в Україні діє від 24 лютого 2022 року. Його продовжують кожні 90 днів відповідно до конституційної процедури.
Українці стануть меншістю? Як Росія крок за кроком заміщує населення в окупації
Дагестанська вчителька навчає українську дитину російської мови, а дитина, яка росла на берегах Азовського моря, на канікули їде до Чуваської республіки РФ. Кремль спонукає громадян Росії їхати на окуповані території України – та витісняє звідти корінне українське населення. І це – не просто бажання громадян країни-агресорки відвідати «нові території», а цілеспрямована політика, кажуть фахівці, що займаються правозахистом людей в окупації. Крім того, окупанти переходять вже й до приваблення на загарбані землі мігрантів з інших країн – Таджикистану, Афганістану, Північної Кореї. Як Кремль це впроваджує та чи може понести відповідальність? Розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Повітряні сили ЗСУ: вночі війська РФ атакували Україну майже 270 дронами, є влучання 23 БпЛА у семи локаціях
Українські військові збили 178 БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів), якими вночі атакувала РФ. Про повідомили Повітряні сили ЗСУ.
Ще 66 дронів-імітаторів були локаційно втрачені/подавлені РЕБ.
За даними ЗСУ, зафіксовано влучання 23 БпЛА у 7 локаціях, падіння збитих (уламки) на 9 локаціях.
Повітряні сили ЗСУ повідомляють, що у ніч на 15 липня (із 16.30 14 липня) противник атакував 267 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Брянськ, Курськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – РФ, тимчасово окупованих територій Донеччини (близько 200 із них – «Шахеди»).
У Запорізькій та Сумській областях повідомили про російські атаки вночі, є постраждалі та пошкодження. Миколаївщина вночі також зазнала атаки ударними безпілотниками Shahed 131/136, є пошкодження у Первомайському та Вознесенському районах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.