Російські військові скинули авіабомбу в центр Добропілля – щонайменше один загиблий, 21 поранений
Російські військові після 17-ї години 16 лютого скинули авіабомбу в центрі міста Добропілля на Донеччині. З місця події повідомляють про значну кількість загиблих і поранених – удар був завданий по торговельному центру «Аврора», де в цей час було багато відвідувачів.
«Сьогодні по центру Добропілля ворог скинув авіабомбу КАБ-250 по торговельному центру «Аврора». Центр насичений, багато людей. Попередньо зараз 15 300-х (тобто поранених – ред.), дві людини загинули. Рятувальники гасять пожежу, після цього розбираємо завали й будемо чітко розуміти, яка кількість загиблих. Усім пораненим надана кваліфікована медична допомога», – розповів голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.
Згодом очільник Донеччини уточнив, що станом на 19:50 загиблою вважається одна людина, число поранених зросло до 21.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ЄС може виділити 100 млрд євро Україні в наступному довгостроковому бюджеті – фон дер Ляєн
Європейська комісія запропонувала макрофінансову допомогу Україні в наступному довгостроковому бюджеті ЄС на 2028-2034 роки.
«Ми виділяємо 100 мільярдів євро для України», – сказала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, презентуючи новий бюджет на пресконференції.
За словами президентки Єврокомісії, ці кошти поповнять уже створений Ukraine Facility – інструмент ЄС, розроблений для підтримки України з 2024 до 2027 року. На цей період він складає 50 мільярдів євро.
Вони призначені для задоволення негайних фінансових потреб України під час війни, а також – для реконструкції, реформ і модернізації.
«Ці 100 мільярдів надходять до вже наявного фонду України. Він був створений главами держав та урядів, а також у межах необхідного процесу спільного законодавства. Отже, фонд існує. Він був поповнений 50 мільярдами євро під час проміжного перегляду (бюджету на 2021-2027 роки – ред.)… І ці 100 мільярдів – пропозиція, щоб поповнити цей фонд, призначений для відновлення України», – підкреслила фон дер Ляєн.
Очільниця Єврокомісії, втім, не відповіла на запитання, як переконуватимуть погодити запропонований бюджет Віктора Орбана, який уже розкритикував ідею виділення коштів Україні й наголосив, що Угорщина не погоджується.
«У виграші від нового плану Брюсселя опинилася Україна, оскільки Єврокомісія виділяє їй величезні гроші. Головною стороною, що програла, є європейці, зокрема, фермери, які можуть опинитися в дуже складній ситуації», – сказав 16 липня Орбан у відеозверненні, яке транслював телеканал М1.
Проєт бюджету, запропонований Єврокомісією, ще мають схвалити Європарламент і лідери країн-членів ЄС – одностайно. Затвердити його необхідно до кінця 2027 року.
У нинішньому бюджеті Євросоюзу, розрахованому на 2021-2027 роки, на потреби України закладено 50 мільярдів євро у вигляді кредитів і ґрантів. Їх виплачують траншами, останній передбачено, відповідно, на 2027 рік.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року з бюджету ЄС, зусиллями окремих держав-членів і в межах різноманітних ініціатив, як-от, використання прибутків від заморожених російських активів, Євросоюз мобілізував на підтримку України майже 165 мільярдів євро.
Це включає в себе військову, економічну, гуманітарну допомогу. Не всі ці кошти Україна вже отримала – деякі з ініціатив розраховані на середньострокову перспективу, й виплати за ними тривають.
ООН оцінює загальну вартість реконструкції та відновлення України в 506 мільярдів євро протягом наступного десятиліття.
ОВА: у Чернівцях помер поранений через російську атаку
Кількість загиблих внаслідок російської атаки на Чернівці 12 липня зросла до трьох, повідомив голова обласної військової адміністрації Руслан Запаранюк у середу.
«74-річний Василь Клипич, мешканець м. Снятин Івано-Франківської області, сьогодні помер в лікарні», – заявив він.
Запаранюк додав, що лікарі майже п’ять діб боролися з життя чоловіка, але через отримані множинні осколкові поранення врятувати його не вдалося.
У ніч на 12 липня російські війська завдали масованої комбінованої атаки на міста України. У Чернівцях було відомо про двох загиблих і 14 постраждалих внаслідок атаки РФ.
За даними голови Чернівецької ОВА Руслана Запаранюка, у місті пошкоджено декілька житлових будинків, магазинів, адміністративних будівель та автомобілів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Литві на ринку праці поменшало білорусів, але стало більше українців
З початку року до Литви на роботу приїхало 32 тисячі іноземців із третіх країн (на 11% менше, ніж торік), та 6 800 громадян із країн ЄС (на третину більше). Водночас, як зазначається у звіті Литовської служби зайнятості, за рік кількість іноземних працівників у країні зросла на 8,7% до понад 150 тисяч громадян третіх країн, та на 27% (до 15,5 тисячі) громадян Європейського Союзу.
Число білорусів скоротилося на 2,7% до 47 200 осіб, натомість кількість українців зросла на 8,4% до 49 100.
Найбільшими спільнотами громадян третіх країн на ринку праці Литви все ще залишаються українці (49 тисяч), білоруси (47 тисяч), узбеки (9,9 тисячі), таджики (6,6 тисячі) та індійці (5,9 тисячі).
Серед тих, хто має громадянство країн Європейського Союзу, найбільше зросла латвійська громада – на 35,8% до 4,1 тисячі, румунів – на 27,4% до 4,7 тисячі, та поляків – на 14,3% до 2,2 тисячі.
Перестановка у керівництві України може зміцнити зв’язки з адміністрацією Трампа
Перестановка в уряді та дипломатичному корпусі України може покращити комунікацію зі Сполученими Штатами саме в той момент, коли президент США Дональд Трамп, схоже, змінює підхід до держави, яка вже понад три роки веде війну з Росією.
ДБР провели обшуки в квартирі загиблого пілота «Джуса» через справу Шабуніна
Державне бюро розслідувань провело обшуки в помешканні загиблого пілота Андрія «Джуса» Пільщикова – про це повідомив Суспільний мовник із посиланням на його мати Лілію Авер’янову, згодом інформацію підтвердили в пресслужбі ДБР.
Авер’янова розповіла, що обшуки відбулися 11 липня в Харкові, коли сама вона була в Києві:
«Це квартира, де дитина виросла з народження і до професійного льотчика, туди треба заходити знявши капелюха. Вони просто дзвонять мені і ставлять мене перед фактом, що зараз ми будемо зламувати вам двері, тому що ми шукаємо тут злочинця, буквально. Сказали, щоб я прийшла».
За її словами, ключі від квартири мала сусідка, яка відкрила двері. Авер’янова пояснила, що в квартирі часто залишаються друзі, серед них був і антикорупційний активіст Віталій Шабунін. Також мати «Джуса» додала, що ситуація викликала в неї стрес, через який вона опинилася на стаціонарному лікуванні.
«Дуже дякую за таку «шану» і «турботу» тим, хто мав би мене захищати, а не ломитися в мій дім. Андрій захищав його, захищав мільйони домівок і поклав на це своє життя. Тим, хто взявся виконувати цю брудну роботу – ганьба», – сказала вона.
Ситуацію прокоментувала дівчина Пільщикова Меланія Подоляк:
«У ДБР нема часу розслідувати загибель Андрія Пільщикова (скоро друга річниця, а результатів так ніхто і не бачив), але є час ходити з обшуками в харківську квартиру його мами без її присутності, бо там якийсь час жив Віталій Шабунін (не тільки він звісно, але й інші військові, бо Ліля Олександрівна така людина, що хоче всім помогти). Ганьбисько».
Державне бюро розслідувань заявило, що «діє виключно в межах Закону та з повагою до пам’яті загиблих Героїв».
Згідно із заявою, поширеною в медіа, обшуки пов’язані з кримінальним провадженням щодо шахрайства та ухилення військовослужбовцем від проходження військової служби.
«Зокрема, 11 липня відбулося чотири обшуки в місцях, де фігурант проживав або тимчасово перебував. Усі дії здійснювались у суворій відповідності до чинного законодавства. Це підтверджується й відповідними рішеннями суду», – цитує пресслужбу бюро «Українська правда».
За повідомленнями «Української правди» та Liga.net, речниця ДБР Тетяна Сапьян підтвердила, що обшуки були пов’язані з справою проти Шабуніна.
11 липня стало відомо про обшуки у Шабуніна за місцем служби і вдома. Згодом у ДБР повідомили, що підозрюють активіста у систематичному ухилянні від проходження військової служби й використанні транспортного засобу ЗСУ без законних підстав. 15 липня суд обрав Шабуніну запобіжний захід – особисте зобов’язання.
Шабунін кримінальні провадження проти нього вважає «кроком на шляху до корупційного авторитаризму Зеленського». Офіс президента цю справу не коментував.
Удостоєний звання Героя України льотчик Андрій Пільщиков, відомий під позивним «Джус», загинув під час авіакатастрофи на Житомирщині в серпні 2023 року. ДБР тоді повідомило, що розслідує катастрофу, внаслідок якої загинули також Вʼячеслав Мінка та Сергій Проказін.
Міністри країн Люблінського трикутника домовилися готувати зустріч президентів у Києві
Міністри закордонних справ країн Люблінського трикутника (Україна, Литва та Польща) 16 липня зустрілися в польському місті Любліні, щоб відзначити п’яту річницю об’єднання й обговорити майбутню співпрацю.
Сторони підтвердили спільні позиції в питанні гарантування територіальної цілісності України та дотримання санкційного режиму щодо РФ. Також міністри «підтвердили непохитну підтримку України на її шляху до вступу до Європейського Союзу та визнали реформи, здійснені у цьому напрямку… а також постійну підтримку України на її шляху до членства в НАТО, що є важливим для архітектури безпеки нашого континенту».
Міністри «заявили про готовність заохочувати президентів України, Литовської Республіки та Республіки Польща до проведення майбутньої президентської зустрічі Люблінського трикутника в Києві».
Люблінський трикутник був заснований в липні 2020 року як тристоронній регіональний альянс Литви, Польщі та України. Відтоді зустрічі учасників об’єднання регулярно відбуваються як на рівні міністрів, так і на рівні глав держав.
Добропілля стане наступною ціллю армії РФ?
Із 16 липня на ділянці траси між Краматорськом і Добропіллям запроваджують тимчасову заборону на рух громадян і цивільного транспорту. Причина – збільшення атак російських FPV-дронів.
Про це повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін. Обмеження стосуються дороги Т-05-14 (Добропілля – Лиман) – зокрема відрізка між Краматорськом, Сергіївкою, Андріївкою та Добропіллям.
Контролювати в'їзд і виїзд на цій трасі будуть поліція і профільні служби, додав Філашкін.
Напередодні, 15 липня, проєкт DeepState повідомив про просування армії агресора біля села Разине у напрямку до міста Родинське на східному фланзі Покровська.
Судячи з інтерактивної карти проєкту, від сірої зони на цій ділянці до Добропілля противнику залишається приблизно 15 кілометрів. Таким чином місто може стати наступною потенційною метою наступу армії РФ.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
У РФ колишнього військового засудили за державну зраду до 23 років за ґратами
Другий Західний окружний військовий суд призначив 22-річному колишньому російському військовому Антону Хожаєву 23 роки позбавлення волі та штраф 590 тисяч рублів. Перші п’ять років він має провести у в’язниці, решту – в колонії суворого режиму, повідомляє SOTAvision.
Його визнали винним у державній зраді, дезертирстві, участі в діяльності терористичної організації, відмиванні грошей та приготуванні до злочину.
За версією слідства, Хожаєв передавав дані про розташування російських військових об’єктів та безпілотників за грошову винагороду, співпрацював із легіоном «Свобода Росії» та кримським партизанським рухом «Атеш».
Хожаєв не визнав провини. Під час дебатів він розповів, що «просто хотів допомогти сусідньому народу відновити мир на їхній землі» та «вигнати окупантів». «Будь ласка, перестаньте називати мене військовослужбовцем, я не хочу асоціюватися з біомусором у вигляді російської армії – це брудний смітник, що й довели всі події після 24 лютого 2022 року... І на завершення свого останнього слова я хотів би звернутися до всього українського народу. Друзі мої, не бійтеся, будьте сміливішими, боріться», – цитує його видання «Медіазона».
Антон Хожаєв закінчив Військовий авіаційний технічний університет, з 2020 року був зарахований до навчального центру ВПС на факультет безпілотної авіації. Навесні 2022 року він виступив проти війни з Україною та подав рапорт на відрахування з вишу, але контракт із російським міністерством оборони розірвати не зміг. Пізніше його затримали співробітники ФСБ під час спроби перетнути кордон з Україною.
Зниклі після обстрілу цивільні: як шукати, якщо людина не виходить на зв’язок
У червні Російська Федерація здійснила вдесятеро більше ракетних ударів та атак із застосуванням баражуючих боєприпасів, ніж в червні 2024 року, а також зафіксовано найвищу за останні три роки кількість жертв серед цивільних – загинули 232 людини, ще 1343 дістали поранення. Про це йдеться в доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.
Після ракетних і дронових атак на тилові міста під завалами зруйнованих будинків та об’єктів інфраструктури часто залишаються люди. Одних вдається врятувати, інших знаходять загиблими. Але є й такі випадки, коли зникла особа не знаходиться одразу, а її доля залишається невідомою.
Розбір завалів, експертизи ДНК, розшук – це частина складного процесу, який може тривати місяцями. А в окремих випадках може статися так, що загибель доведеться визнавати через суд. Усе це відбувається на тлі гострого емоційного навантаження для родичів зниклих.
- Куди звертатися, якщо близька людина зникла після прильоту?
- Як і ким ведуться пошуки?
- І чи можлива повна відсутність останків, якщо людина перебувала в епіцентрі вибуху?
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) відповідають на ключові запитання щодо пошуку зниклих після ракетно-дронових ударів цивільних.
Рада проголосувала за відставку Шмигаля
Верховна Рада 16 липня відправила уряд на чолі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем у відставку. За це проголосував 261 народний депутат.
Відтепер і до призначення нового уряду всі міністри мають статус «виконувачів обов’язків». Очікується, що вже завтра, 17 липня, парламент затвердить новий склад уряду.
Проєкт постанови № 13485 про відставку голови уряду було зареєстровано сьогодні, 16 липня.
Напередодні прем’єр-міністр України Денис Шмигаль попросив про відставку, оприлюднивши свою заяву.
Це сталося після того, як президент України Володимир Зеленський запропонував Свириденко очолити уряд України та «суттєво оновити його роботу».
Нинішньому очільнику Кабміну Денису Шмигалю президент пропонує очолити Міноборони. За його словами, «колосальний досвід» Шмигаля точно буде корисним на цій посаді.
Від березня 2020 року посаду прем’єр-міністра України обіймає Денис Шмигаль.
Мільярди на руїнах: що з відновленням Посад-Покровського на Херсонщині?
У селі Посад-Покровське на Херсонщини, біля адмінмежі з Миколаївською областю, до кінця осені мають відновити 362 будинки. Такий план ще в березні озвучив віцепрем'єр з відновлення України – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба. У 2022 році через село проходила лінія фронту, тож понад 80% будинків було зруйновано вщент.
Кореспондент проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» відвідав Посад-Покровське і поцікавився, що місцеві жителі думають про відбудову та чи задоволені вони якістю робіт.
У Росії зник українець Лімешко, який мав вийти з колонії на волю в лютому
У Росії зник українець Геннадій Лімешко, який ще в лютому 2025 року мав вийти на волю, повідомила Кримськотатарському ресурсному центру його дружина Ірина Лімешко.
Чоловіка затримали 12 серпня 2017 року та відправили під варту. 10 травня 2018 року Лімешка засудили до восьми років колонії загального режиму за звинуваченням у незаконному придбанні та зберіганні зброї та вибухових речовин, а також виготовленні вибухового пристрою (загалом у справі було три епізоди).
Геннадій Лімешко мав вийти на волю 21 лютого 2025 року, але цього не сталося – з колонії в Курському районі Ставропольського краю його відправили до Центру тимчасового тримання іноземців у Ростовській області Росії, де він перебував до 13 березня. Відтоді його місце перебування залишається невідомим.
За даними Центру захисту прав людини «Меморіал», у серпні 2023 року з’явилася інформація, що проти Лімешка висунули нове звинувачення. Подробиці правозахисникам невідомі. Його дружина говорила, що справу могли порушити за статтею про екстремізм. У липні 2025 року чоловіка внесли до списку «терористів та екстремістів», що може означати наявність кримінальної справи за терористичною чи екстремістською статтею.
ФСБ після затримання Лімешка заявила, що він є агентом Служби безпеки України. Чоловік нібито проходив службу у ЗСУ як старший розвідник глибинної розвідки, а до окупованого Криму приїхав, щоб пошкодити лінії електропередач, викликати обвал гірських порід для перекриття траси, а також підпалити ліс у районі Судак – Рибаче – Алушта та сміттєзвалище в Рибачому. Його, як стверджується, затримали під час спроби пошкодити ЛЕП.
У Службі безпеки України тоді заявили, що затримання Геннадія Лімешка є провокацією, і агентом української спецслужби він не є.
NYT: Держдеп США звільнив частину аналітиків, які спеціалізуються на Україні та РФ
Серед приблизно 1350 працівників Державного департаменту, звільнених минулого тижня, були старші аналітики бюро розвідки, зокрема ті, що спеціалізуються на Росії та Україні. Про це повідомило видання The New York Times (NYT) з посиланням на колишніх та чинних американських чиновників.
NYT пише, що звільнення означають втрату експертного потенціалу в той час, як президент США Дональд Трамп відновлює свої зусилля з врегулювання війни між Росією та Україною, що є однією з його головних зовнішньополітичних цілей.
Ці звільнення були одними з кількох у Бюро розвідки і досліджень (INR). Бюро не має шпигунів і не веде власного спостереження, але надає аналіз світових подій, який допомагає спрямовувати американську дипломатію.
Видання пише, що незрозуміло, скільки аналітиків розвідки було звільнено в п’ятницю, і бюро все ще має працівників, які зосередяться на Росії та Україні після об’єднання двох офісів в INR. Еллен Маккарті, яка очолювала бюро протягом двох років під час першого терміну пана Трампа, заявила, що це скорочення було «короткозорим».
Держдепартамент не надав конкретного обґрунтування реорганізації свого розвідувального відомства. У відповідь на прохання прокоментувати ситуацію представник департаменту заявив, що зміни дозволять зробити бюро більш раціональним, ефективним і гнучким, не ставлячи під загрозу його основні функції, і що будь-які твердження про протилежне є «безпідставними політичними нападками».
11 липня працівники Державного департаменту були повідомлені про звільнення в рамках плану реорганізації, розробленого державним секретарем Марко Рубіо. План передбачає закриття та консолідацію сотень офісів у Сполучених Штатах. Оголошені скорочення не торкнуться закордонних операцій та персоналу.
Мер латвійського міста Огре зазнав поранення під час обстрілу в Україні
Голова муніципальної ради латвійського міста Огре Еґілс Гельманіс зазнав поранення в Україні внаслідок російського обстрілу, повідомив латвійському громадському мовнику LSM.lv представник муніципалітету Патрікс Гріва.
Гріва також зазначив, що Гельманіс зараз перебуває у відрядженні, де разом з однодумцями доставляє необхідні транспортні засоби та іншу допомогу українським Збройним силам.
«Такі поїздки регулярно входять до порядку денного мера, навіть з 2022 року, з самого початку (повномасштабної) війни, кожні кілька місяців було пожертвувано та привезено значну кількість автомобілів, цього разу близько 20 машин», – сказав Гріва.
Згідно з інформацією, отриманою латвійським виданням із українських джерел, стан здоров’я Гельманіса стабільний.
ЄС запровадив додаткові санкції за дестабілізуючі дії Росії за кордоном
Європейський Союз запровадив додаткові санкції проти дев’яти осіб та шести організацій, відповідальних за дестабілізуючі дії Росії за кордоном, зокрема через маніпуляцію з інформацією та втручання. Про це 15 липня повідомила Рада ЄС.
У список потрапило державне підприємство «Російська телерадіомовна мережа» (РТРС) разом з його генеральним директором та директором Департаменту координації розвитку інфраструктури зв'язку на нових територіях.
У ЄС вважають, що РТРС відіграє ключову роль в «ефективній заміні усталених українських систем мовлення в окупованих регіонах мережею, яка транслює контент, затверджений урядом Росії, з метою придушення інакомислення, узгодження місцевого населення з російською політикою та делегітимізації управління Україною на окупованих територіях».
Також у списку 841-й окремий центр радіоелектронної боротьби у Калінінградській області та двоє його високопоставлений співробітників.
Євросоюз перебої в роботі сигналів GNSS у кількох європейських країнах пов'язує з діяльністю радіоелектронної боротьби з Калінінграда, включаючи глушіння та підробку сигналів GNSS.
Під європейські обиеження також потріпили Асоціація журналістів БРІКС, Фонд боротьби з несправедливістю, Центр геополітичної експертизи..
Рада ЄС також включила до списку офіцера ГРУ, різних пропагандистів, а також Євгена Шевченка та його веб-компанію Tigerweb. Остання поширювала проросійський контент, спрямований проти кількох західних країн, зокрема Франції.
Загалом обмежувальні заходи ЄС у зв'язку з дестабілізуючою діяльністю Росії зараз застосовуються до 47 фізичних та 15 організацій.
У травні міжнародна правозахисна компанія Global Rights Compliance і проєкт із документування воєнних злочинів The Reckoning Project опублікували звіт, в якому наводять докази систематичного використання Росією інформації як зброї під час повномасштабного вторгнення в Україну з метою приховування міжнародних злочинів і саботажу зусиль із притягнення винних до відповідальності.
Зокрема, автори звіту проаналізували використання Росією «інформаційних алібі» – ретельно спланованої техніки, що передбачає попереднє поширення неправдивої інформації з метою відвернення уваги від відповідальності за злочини, вчинені фактичним злочинцем.
Американець, який шпигував у тилу ЗСУ для військових РФ, отримав громадянство Росії
Американець Деніел Мартіндейл, який шпигував у тилу Збройних сил України для російських військових, отримав громадянство Росії.
Російський паспорт йому видали у представництві угруповання «ДНР» у Москві. Мартіндейл заявив, що хоче жити в окупованих Маріуполі чи Криму. «Люди, які живуть у цих регіонах, вони, можливо, пережили те саме, що і я. І вони розуміють, що справді земля звільнилася від злочинної влади, і всі ми налаштовані на краще майбутнє», – заявив він.
Історія Мартіндейла стала відома в жовтні 2024 року. Російські ЗМІ писали, що спецслужби РФ «провели операцію з евакуації цінного оперативного джерела – громадянина США, який відіграв ключову роль у підготовці штурму села Богоявленка». Він упродовж двох років перебував в Україні та передавав Росії «цінні розвідувальні дані, які дозволяли завдавати високоточних ударів».
До війни він уже був у Росії. Видання «Агентство» дізналося, що Мартіндейл «бував чи навіть жив у РФ щонайменше з 2016 до 2019 року». Зокрема, у своєму акаунті в російській соцмережі «ВКонтакте» він опублікував у 2016 році фото з геоміткою із селища Трудове Приморського краю. 2018 року він виклав фотографії, вказавши, що зроблені вони в Находці та Магадані. Крім того, Мартіндейл писав, що успішно склав тест із російської мови та опублікував фото сертифіката про проходження тестування.
«Злочинна війна Путіна наближається до наших кордонів» – Сікорський після удару по заводу «Барлінек»
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський відреагував на російський повітряний удар по Вінниці 16 липня, однією з цілей якого став завод польської групи компаній «Барлінек» – виробника паркетної дошки та різних типів підлоги.
«Директор заводу щойно сказав мені, що це було зроблено навмисно, з трьох напрямків. Є поранені, двоє з них з важкими опіками. На місці події працюють українські служби, а також наше консульство. Злочинна війна Путіна наближається до наших кордонів», – написав польський міністр у мережі Х.
У цілому кількість постраждалих унаслідок російського удару по Вінниччині сягнула восьми. За даними ДСНС, російського удару зазнали два об’єкти цивільної промисловості, на яких виникли масштабні пожежі.
Читайте також: «Шахедно-ракетні ночі». Як українці після нічних обстрілів працюють і вчаться? Поради
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ЗМІ: Париж не приєднається до ініціативи щодо купівлі американської зброї
Париж не приєднається до ініціативи щодо купівлі американської зброї через прагнення президента Емманюеля Макрона домогтися розвитку насамперед європейської оборонної промисловості. Про це пише Politico з посиланням на двох французьких чиновників.
Французький уряд також намагається збільшити власні витрати на оборону, намагаючись скоротити бюджетні видатки і зменшити його приголомшливий дефіцит.
Позиція Франції із цього питання відрізняється від позиції Німеччини. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц привітав ініціативу Трампа, а міністр оборони Борис Пісторіус вже обговорив з міністром оборони США продаж Німеччини комплексів протиповітряної оборони Patriot для їхньої передачі Україні. Politico із посиланням на німецьких чиновників взагалі називає всю запропоновану Трампом схему спочатку німецькою ідеєю.
Мерц, як пише видання, вважає, що купівля американської зброї є єдиним способом швидко забезпечити Україну необхідним озброєнням. Схему підтримали також, зокрема, Нідерланди та Великобританія, а також низка інших країн.
Серед тих, хто на даний момент не має наміру брати участь у закупівлі зброї в США для України, окрім Франції, також Угорщина, яка взагалі не постачає Україні зброю, та Чехія, яка навпаки – активно підтримує Київ. Прем'єр-міністр Чехії Петро Фіала заявив, що Прага зосередиться на «інших шляхах» допомоги Україні. За інформацією газети La Stampa, до ініціативи не приєднається й Італія.
Медіа оцінюють можливі обсяги постачання зброї зі США за допомогою союзників по НАТО у 10 мільярдів доларів. Відомо, що мають бути поставлені зокрема системи Patriot, а також боєприпаси та ракетне озброєння. Дональд Трамп при цьому відкинув можливість передачі Україні далекобійних ракет і заявив, що не підтримує завдання ударів по Москві.
Заява Трампа про допомогу Україні, хоча загалом і була зустрінута в ЄС із схваленням, все ж таки викликала неоднозначну реакцію. Зокрема глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас у висловила думку, що Вашингтон має «розділити тягар» постачання озброєнь Україні.
«Якщо ви обіцяєте надати зброю, але кажете, що за неї заплатить хтось інший, то насправді ви її не надаєте», – цитує Каллас агентство France Presse.
Читайте також: Трамп заявив, що не планує передавати Україні далекобійну зброю
14 липня президент США Дональд Трамп заявив під час зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте, що планує надати Україні зброю на «мільярди доларів», яку закупить НАТО. Він назвав системи протиповітряної оборони Patriot серед військового обладнання, яке планується надати Україні.
Водночас Трамп зазначив, що «незадоволений» політикою Росії, яка останнім часом посилила повітряні атаки на Україну. Він повідомив, що США планують запровадити 100-відсоткові вторинні мита, якщо мирна угода не буде досягнута протягом 50 днів. У Європі привітали цю заяву, але вважають, що 50 днів – це дуже багато.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що обіцянка Трампа підвищити тарифи та надіслати зброю Україні була сприйнята «не як сигнал до миру, а як сигнал до продовження війни».
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що президент США Дональд Трамп діє, виходячи з того, що успішні зусилля США, спрямовані на те, щоб посадити президента Росії Володимира Путіна за стіл переговорів, вимагають поєднання економічних інструментів із західною військовою підтримкою, що дозволить Україні посилити тиск на Росію на полі бою.
Зеленський: енергоінфраструктура була однією з мішеней нічного удару РФ
Енергоінфраструктура була однією з мішеней російського нічного удару, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Однією з мішеней була, зокрема, енергетична інфраструктура. Зараз максимально стараються все відновити в Кривому Розі, електропостачання буде повернено протягом сьогоднішнього дня», – написав він у телеграмі.
За його словами, під основним ударом РФ перебували Вінниччина, Дніпровщина, Харківщина та Одещина, триває ліквідація наслідків. Через російську атаку поранені 15 людей, серед них є дитина. Всім надається необхідна медична допомога.
«Росія не змінює свою стратегію, і для ефективної протидії цьому терору нам потрібне системне посилення захисту: більше ППО, більше перехоплювачів, більше рішучості, щоб Росія відчувала нашу відповідь», – додав він.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вночі 16 липня атакували Україну ракетою та 400 дронами, основні напрямки удару – Кривий Ріг, Харків, Вінниця.
Як повідомляв криворізький політик Олександр Вілкул, через масовану атаку РФ у Кривому Розі було знеструмлено кілька районів міста, водопостачання було переведено на генератори.
Читайте також: «Шахедно-ракетні ночі». Як українці після нічних обстрілів працюють і вчаться? Поради
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.