Командувач Об’єднаних сил НАТО в Європі Гринкевич: триває підготовка до швидкої передачі Україні систем Patriot
Триває підготовка до швидкої передачі Україні додаткових систем протиповітряної оборони Patriot, заявив у четвер верховний головнокомандувач НАТО Алексус Гринкевич.
«Підготовка йде повним ходом, ми дуже тісно співпрацюємо з німцями над передачею Patriot…Вказівки, які я отримав, полягали в тому, щоб вивезти їх якомога швидше», – сказав на конференції в німецькому місті Вісбаден Гринкевич, якого цитує Reuters.
16 липня президент США Дональд Трамп заявив, що перші поставки озбороєння, які купуватимуть союзники для України, вже розпочалися. За його словами, їх вже відправляють, в они надходять з Німеччини, а потім замінюються Німеччиною.
Натомість у Міноборони Німеччини не підтвердили заяву Трампа про відправку Patriot до України.
«Я не можу підтвердити, що щось зараз у дорозі. Мені про це не відомо», – сказав речник Міністерства оборони Німеччини, якого цитують медіа.
14 липня президент США Дональд Трамп заявив під час зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте, що планує надати Україні зброю на «мільярди доларів», яку закупить НАТО. Він назвав системи протиповітряної оборони Patriot серед військового обладнання, яке планується надати Україні.
Водночас Трамп зазначив, що «незадоволений» політикою Росії, яка останнім часом посилила повітряні атаки на Україну. Він повідомив, що США планують запровадити 100-відсоткові вторинні мита, якщо мирна угода не буде досягнута протягом 50 днів. У Європі привітали цю заяву, але вважають, що 50 днів – це дуже багато.
Читайте також: Трамп заявив, що не планує передавати Україні далекобійну зброю
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що обіцянка Трампа підвищити тарифи та надіслати зброю Україні була сприйнята «не як сигнал до миру, а як сигнал до продовження війни».
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що президент США Дональд Трамп діє, виходячи з того, що успішні зусилля США, спрямовані на те, щоб посадити президента Росії Володимира Путіна за стіл переговорів, вимагають поєднання економічних інструментів із західною військовою підтримкою, що дозволить Україні посилити тиск на Росію на полі бою.
Російські дрони атакували Кривий Ріг – ОВА
Російські дрони атакували Кривий Ріг, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Ворог атакував Кривий Ріг БпЛА. Всі деталі щодо наслідків уточнюємо», – написав він у телеграмі.
Повітряна тривога продовжується. Лисак закликав місцевих жителів залишатися у безпечному місці.
Читайте також: Лисак: Дніпропетровщина зазнала масованої атаки дронами, у Дніпрі загинула людина, ще п’ятеро поранені
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вночі атакували Україну 64 дронами, основний напрямок удару – Дніпропетровська область.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Росії заявили про нічну атаку дронами, була обмежена робота аеропортів
У Росії заявили про нічну атаку дронами, була обмежена робота аеропортів.
Мер Москви Сергій Собянін заявив про збиті три безпілотники, які нібито летіли у бік столиці РФ. Про наслідки не повідомляється.
В аеропортах Пулково, Калуга були обмежені рейси на виліт та приліт, обмеження вже скасовані.
Губернатор Воронезької області РФ Александр Гусєв стверджує, що сили ППО в небі над Воронежем та передмістям нібито виявили та знищили не менше п’яти БПЛА. За його попередніми даними, внаслідок потрапляння фрагментів безпілотника до багатоповерхового будинку у Воронежі постраждали троє неповнолітніх.
Губернатор Калузької області РФ Владислав Шапша заявив про нібито знищення 3 БПЛА. За його словами, у Сухінічському районі БПЛА під час падіння потрапив до двоповерхового будинку – займання немає, уламками скла легких поранень зазнала 14-річна дівчина. Про інші пошкодження Шапша не повідомляє.
В’ячеслав Гладков, губернатор Бєлгородської області, також заявив про постраждалих через атаку дронів. Точна кількість невідома, оскільки він заявив про 17 постраждалих, кажучи про минулу добу. Перед цим стверджував про двох загиблих і сімох постраждалих.
Міністерство оборони Росії заявило про нібито перехоплення та знищення 122 дронів над Брянською, Курською, Орловською, Смоленською, Воронезькою, Бєлгородською, Московською, Калузькою, Ленінградською, Липецькою, Тульською областями, а також над окупованим Кримом.
Радіо Свобода не може незалежно підтвердити ці дані.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
Повітряні сили: ЗСУ знешкодили 64% дронів, якими атакувала РФ, основний напрямок удару – Дніпропетровщина
Російські війська вночі атакували Україну 64 дронами, основний напрямок удару – Дніпропетровська область, повідомляє у телеграмі пресслужба Повітряних сил ЗСУ.
За даними ЗСУ, противник атакував 59 ударними БпЛА типу Shahed і 5 безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Курськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – РФ. Зафіксовано влучання 23 БпЛА у 5 локаціях.
Як повідомляють Повітряні сили ЗСУ, станом на 08.30 протиповітряна оборона збила 36 російських БпЛА на півночі та сході країни, також 5 дронів-імітаторів були локаційно втрачені/подавлені РЕБ. Тобто українські військові знешкодили 64% дронів, якими атакувала РФ.
Читайте також: «Шахедно-ракетні ночі». Як українці після нічних обстрілів працюють і вчаться? Поради
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ОВА: війська РФ вранці завдали масованого удару по Шосткинській громаді, виникли пожежі
Російські війська вранці завдали масованого удару по Шосткинській громаді, виникли пожежі, повідомляє голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«Після 7:00 ворог завдав масованого удару по Шосткинщині. Ворожі БпЛА влучили на територіях кількох громад. Унаслідок атак пошкоджені житлові будинки, виникли пожежі. На місця подій виїхали рятувальники та вже розпочали ліквідацію наслідків», – написав він у телеграмі.
Попередньо, постраждалих немає. Масштаби руйнувань уточнюються.
В останні дні сили РФ посилили свої атаки Шосткинської громади.
Російські війська вранці завдали масованого удару по Шосткинській громаді, виникли пожежі, повідомляє голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«Після 7:00 ворог завдав масованого удару по Шосткинщині. Ворожі БпЛА влучили на територіях кількох громад. Унаслідок атак пошкоджені житлові будинки, виникли пожежі. На місця подій виїхали рятувальники та вже розпочали ліквідацію наслідків», – написав він у телеграмі.
Попередньо, постраждалих немає. Масштаби руйнувань уточнюються.
В останні дні сили РФ посилили свої атаки Шосткинської громади.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті було 160 боєзіткнень, майже третина – на Покровському напрямку
Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 160 бойових зіткнень, майже третина – на Покровському напрямку, повідомив Генеральний штаб у ранковому зведенні.
За даними штабу, вчора російські загарбники завдали по території України одного ракетного та 78 авіаційних ударів, застосували дві ракети та скинули 125 керованих авіаційних бомб. Крім цього, залучили для ураження 4150 дронів-камікадзе та здійснили 5662 обстріли позицій наших військ і населених пунктів, зокрема 102 – з реактивних систем залпового вогню.
На Покровському українські захисники зупинили 51 штурмову і наступальну дію агресора у районах населених пунктів Полтавка, Новоекономічне, Миролюбівка, Лисівка, Новоукраїнка, Звірове, Котлине, Удачне, Муравка та Олексіївка.
На Лиманському та Новопавлівському напрямках сили РФ атакували по 22 рази, намагаючись просунутися вперед поблизу населених пунктів Новоєгорівка, Новий Мир, Надія, Карпівка, Колодязі, Ямполівка, Зелена Долина, Торське, Піддубне, Мирне, Вільне Поле, Воскресенка та Зелене Поле.
Російські війська також продовжують свої атаки на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському, Курському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому.
На Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках противник наступальних дій не проводив.
Читайте також: Український план боротьби з «Шахедами»: хто і чим зіб’є тисячу дронів?
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії у травні повідомляв, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті, оприлюдненому в ніч на 8 липня, припустив, що російські війська змінюють пріоритети наступу на Покровському напрямку після кількох тижнів невдалих спроб просуватися до Костянтинівки. За оцінкою ISW, командування РФ намагатиметься змусити українські війська відступити з Покровська і Мирнограда під загрозою оточення, перш ніж переорієнтуватися на Костянтинівський напрямок.
Лисак: Дніпропетровщина зазнала масованої атаки дронами, у Дніпрі загинула людина, ще п’ятеро поранені
Російські дрони масовано атакували Дніпропетровщину, сили ППО знищили 22 БпЛА над областю, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
Він повідомив, що на Дніпропетровщині через атаки РФ загинула людина, ще 10 поранені.
«У Дніпрі загинула людина. Постраждали ще 5 осіб. Це чоловіки 35, 37, 40, 52 та 70 років. Сталися пожежі, пошкоджені підприємства», – написав він у телеграмі.
За його словами, гучно було у Дніпровському районі, у Солонянській та Слобожанскій громадах.
Також, як повідомив Лисак, з вечора і до ранку сили РФ атакували Нікопольщину.
«У райцентрі через удари дронами постраждали п’ятеро людей. Окупанти вгатили по автівці, сталася пожежа, постраждали 65-річний чоловік та 58-річна жінка. На ліквідацію пожежі приїхала пожежна машина. Але ворог прицільно атакував наших рятувальників. Постраждали чоловіки 21, 42 та 31 років», – написав він.
Пошкоджений приватний будинок та господарська споруда.
Також війська РФ з РСЗВ завдали удару по Марганецькій громаді, дроном – по Межівській громаді Синельниківського району, де пошкоджена інфраструктура. Люди не постраждали.
Читайте також: «Шахедно-ракетні ночі». Як українці після нічних обстрілів працюють і вчаться? Поради
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ISW: Кремль використовує старі наративи у нових спробах розсварити США з Україною та НАТО
Кремль повторно використовує кілька давніх інформаційних наративів, включно з ядерними погрозами, у нових спробах розсварити США з Україною та НАТО. Про це йдеться в останньому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики звертають увагу, що після заяви президента США Дональда Трампащодо надання більшої військової допомоги Україні стверджують, що у Кремлі «європейці зберігають шалене мілітаристське ставлення до Москви», і закликають міжнародне співтовариство чинити тиск на Україну для проведення двосторонніх переговорів з Росією. Як зауважує ISW, ця заява речника російського президента Дмитра Пєскова суперечить закликам Заходу чинити тиск на Росію для проведення змістовних двосторонніх переговорів з метою припинення війни, що, ймовірно, може створити хибне уявлення про бажання Росії вести переговори, підриваючи при цьому довіру до України.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив 15 липня, що війна Росії в Україні спрямована на усунення «загроз, які створило НАТО» на кордонах Росії.
В Інституті вивчення війни зауважують, що Кремль використовує ті ж самі «риторичні лінії, які він постійно використовував протягом всієї війни, щоб стримувати підтримку України з боку Заходу, але змістив свою мету з запобігання новій підтримці України на скасування нещодавньої підтримки і розрив США з їхніми трансатлантичними союзниками, ймовірно, у відповідь на нещодавню демонстрацію Трампом нової відданості США озброєнню України і підтримці НАТО».
Читайте також: «Томагавком» по Москві? До чого готується через 50 днів Трамп, який «ще не поставив хрест» на Путіні
Наприкінці червня 2025 року Дональд Трамп підтвердив, що Сполучені Штати підтримуватимуть положення статті 5 про колективну оборону НАТО, а нещодавно зажадав, щоб Росія погодилася на угоду про припинення вогню до 2 вересня або їй загрожують жорсткі вторинні мита США.
«Кремль надає пріоритет інформаційним кампаніям, спрямованим на підрив єдності НАТО і розпалювання невдоволення між США та їхніми європейськими союзниками, щоб послабити обороноздатність України і досягти своїх давніх воєнних цілей, які рівнозначні капітуляції України», – констатують аналітики.
Читайте також: ISW: заяви Кремля свідчать, що РФ не змінила наміру знищити українську державу
Речник Кремля Дмитро Пєсков 16 липня заявив, що всі положення ядерної доктрини Росії, включно з обов'язком ядерних країн не «підбурювати» неядерні держави, залишаються в силі, і що ядерні держави повинні «відповідати» за «підбурювання» неядерних держав.
Росія оновила свою ядерну доктрину восени 2024 року, включивши до неї пункт про те, що Росія розглядатиме агресію проти неї з боку неядерної держави за підтримки або участі ядерної держави як спільний напад на Росію, ймовірно, у спробі стримати підтримку Заходом України під час критичних політичних дискусій на Заході наприкінці 2024 року.
Росія втратила 1190 солдатів, чотири танки і понад 40 артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 038 650 своїх військових, зокрема 1190 – за останню добу, такі дані станом на ранок 17 липня наводить Генштаб ЗСУ.
Українське командування також оприлюднило свої дані про втрати Москвою військової техніки:
- танки – 11 029 (+4 одиниці за минулу добу)
- бойові броньовані машини – 22 996 (+1)
- артилерійські системи – 30 438 (+43)
- РСЗВ – 1440
- засоби ППО – 1197 (+1)
- літаки – 421
- гелікоптери – 340
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 46414 (+250)
- крилаті ракети – 3491
- кораблі/катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка та автоцистерни – 55 383 (+154)
- спеціальна техніка – 3932
На початку липня російське видання Meduza повідомило, що Федеральна служба державної статистики Росії (Росстат) припинила звітувати про кількість смертей у Росії. Американський Інститут дослідження війни, аналізуючи цю новину, припустив, що цей крок є частиною зусиль Кремля із приховання втрат Росії від війни в Україні.
Читайте також: Росія втрачає «вражаюче велике» число людей за «непропорційно малі здобутки» – ISW
Раніше ISW оцінював, що Росстат приховує дані про населення, намагаючись приховати демографічні проблеми Росії, а виключення демографічних даних у звітах Росстату, ймовірно, також має на меті приховати високі показники втрат особового складу російських військових.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Британська розвідка з посиланням на підрахунки Генштабу ЗСУ припустила, що Росія цього року, ймовірно, втратила приблизно 236 тисяч убитими і пораненими у війні проти України. Розвідка зауважує, середньодобовий показник у червні був найнижчим з квітня 2024 року.
«У попередні роки конфлікту спостерігалося помірне зниження рівня російських втрат з настанням літа, причому покращення погоди, ймовірно, сприяло підвищенню рівня виживання. Помірне зниження рівня російських втрат відбулося в той самий час, коли російські атаки по всій лінії фронту продовжуються на високому рівні, а Росія здійснює стійке просування на Донбасі», – йдеться у повідомленні.
«До цього неможливо звикнути». У морзі під Костянтинівкою розповіли про «дуже специфічну роботу»
Темпи російського наступу в Україні за минулий тиждень сповільнилися, зазначає український проєкт DeepState і російське видання «Агентство». Найактивніші бої зараз тривають у Донецькій області.
Журналісти телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю Голосу Америки, побували в морзі під Костянтинівкою і побачили, як там приймають тіла загиблих. Читайте і дивіться репортаж тут
ДСНС: троє рятувальників постраждали через російський удар у Нікополі
Російська армія повторно атакувала Нікополь, вдаривши по рятувальниках, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій увечері 16 липня.
За даними служби, увечері внаслідок удару російського FPV-дрона по Нікополю загорівся вантажний автомобіль.
«Під час ліквідації наслідків атаки ворог повторно завдав удару по рятувальниках, застосувавши безпілотник. Три співробітника ДСНС отримали травми, їх госпіталізовано до лікарні», – йдеться в повідомленні.
Крім того, додає ДСНС, внаслідок атаки постраждали цивільні – чоловік і жінка. Пожежу зрештою ліквідували на площі 6 квадратних метрів.
Вранці 16 липня голова Дніпропетровщини Сергій Лисак повідомив про загибель жінки внаслідок російського удару по Нікополю, ще п’ятеро людей зазнали поранень.
Повідомлення про атаки, внаслідок яких постраждали рятувальники, надходять регулярно. Часто пожежники стають жертвами повторних російських ударів.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб повідомив про 112 боєзіткнень на лінії на фронті протягом дня
Від початку доби 16 липня на фронті відбулося 112 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні.
За даними командування, російські війська за день завдали одного ракетного та 46 авіаційних ударів по Україні. Також вони залучили 1 292 дрони-камікадзе та 4 140 разів обстріляли позицій українських військ і населені пункти.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках Сили оборони відбивали 11 штурмових дій російських загарбників, три боєзіткнення тривають дотепер.
Також тривають три сутички з 10 на Південно-Слобожанському напрямку, до армія РФ штурмувала позиції українських підрозділів біля Вовчанська, Зеленого, Строївки та в бік Кудіївки. ЗСУ відбили дві російські атаки на Куп’янському напрямку.
Російські війська 16 разів атакували українські позиції на Лиманському напрямку поблизу Нового Миру, Надії, Карпівки, Колодязів, Зеленої Долини, Торського та в бік Серебрянки, три зіткнення тривають.
Бойові дії тривали також на Сіверському, Краматорському та Торецькому напрямках.
«На Покровському напрямку від початку доби окупанти 36 разів намагалися просунутися на позиції українських підрозділів. Противник атакував у районах населених пунктів Полтавка, Новоекономічне, Миролюбівка, Лисівка, Новоукраїнка, Звірове, Котлине, Удачне, Муравка та Олексіївка. Досі тривають чотири боєзіткнення. Ворожа авіація вдарила по Добропіллю», – йдеться в повідомленні.
Сили оборони 12 разів намагалися прорвати українську оборону на Новопавлівському напрямку.
На решті напрямків, за даними штабу, особливих змін не відбулося.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії у травні повідомляв, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті, оприлюдненому в ніч на 8 липня, припустив, що російські війська змінюють пріоритети наступу на Покровському напрямку після кількох тижнів невдалих спроб просуватися до Костянтинівки. За оціною ISW, командування РФ намагатиметься змусити українські війська відступити з Покровська і Мирнограда під загрозою оточення, перш ніж переорієнтуватися на Костянтинівський напрямок.
Удар Росії по Добропіллю: кількість постраждалих зросла
Кількість постраждалих внаслідок російської атаки на Добропілля зросла, повідомляють правоохоронці.
За даними Міністерства внутрішніх справ, через авіаудар по Добропіллю загинули двоє людей, постраждали щонайменше 27.
«Пошкоджено 54 торговельні павільйони, 13 багатоквартирних будинків, 8 авто. Спалахнула пожежа в двоповерховому магазині. Рятувальники ліквідували загоряння у ньому та ще в одному 5-поверховому будинку», – повідомляє відомство.
Перед цим кореспондент Радіо Свобода з посиланням на місцеву поліцію передавав про 28 поранених і двох загиблих у Добропіллі.
Російські військові після 17-ї години 16 лютого скинули авіабомбу в центрі міста Добропілля на Донеччині. Удар був завданий по торговельному центру «Аврора», де в цей час було багато відвідувачів. Раніше було відомо про 21 пораненого, встановлена кількість загиблих змінювалася: голова області Вадим Філашкін спершу повідомляв про двох загиблих, потім про одного.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Сирський провів першу розмову з новим командувачем Об’єднаних сил НАТО в Європі Гринкевичем
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський вперше поспілкувався з новим очільником збройних сил Північноатлантичного альянсу в Європі – про це він повідомив 16 липня.
«Провів першу телефонну розмову з новим командувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генералом ВПС США Алексусом Гринкевичем. Розмова відбулася в дусі справжнього партнерства», – заявив він.
Сирський заявив, що отримав від Гринкевича тверді зобов’язання щодо підтримки як з боку США, так і з боку альянсу.
«Після нещодавньої заяви Президента США Трампа та Генерального секретаря НАТО Рютте про новий пакет озброєнь для України, нас очікує інтенсивний етап співробітництва у найближчі місяці», – додав він.
Генерал Військово-повітряних сил США Алексус Гринкевич 4 липня прийняв на себе керівництво Оперативним командуванням Об’єднаних збройних сил НАТО в штабквартирі головнокомандувача сил альянсу в Європі. Він змінив генерала сухопутних сил США Кріса Каволі, який обіймав цю посаду з 2022 року.
«Вони руйнують, а я зображую все квітучим»: історія художниці з Маріуполя
«Я не жила в місті – я його будувала», – каже Анастасія Пономарьова, переселенка з Маріуполя. Саме вона створила неофіційний символ рідного міста – рудого хлопчика Маріка.
Після початку повномасштабного вторгнення родина Анастасії залишила місто. В евакуації вона почала малювати, щоб впоратися з втратою дому. Малюнки, створені під звуки сирени, перетворилася на серію терапевтичних казок. А згодом з’явилися й ілюстрації зруйнованих об’єктів Маріуполя – у квітах, як візуальний спротив руйнуванням. Про мистецтво, яке лікує травми війни, Анастасія розповіла проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
«За день ухайдохали 150 бортів»: ЗСУ знищують російську техніку і штурмовиків на підході до Дніпропетровщини
Новопавлівський напрямок у червні 2025 був у трійці тих, де спостерігалася найбільша інтенсивність боїв, за даними Deep State.
У цій зоні війська РФ роблять постійні спроби просунутися до адміністративних кордонів Дніпропетровської області. Саме поява так званої «зеленки» стала поштовхом для активізації їхніх штурмових дій, кажуть бійці 3-го механізованого батальйону Окремої Президентської бригади ЗСУ, що тримають оборону на цьому напрямку. За їх словами, від початку року російські військові змінили свою тактику на цій ділянці. На зміну великим механізованим штурмам, які були під час боїв за Велику Новосілку, прийшли спроби просування мотоциклетними групами. Про тактику та бої тут українські захисники розповіли Радіо Свобода.
Арахамія: на засіданні фракції «Слуги народу» представили потенційний склад нового уряду
Фракція «Слуга народу» провела засідання за участі президента, голови Офісу президента, спікера та віцеспікера парламенту, повідомив голова фракції Давид Арахамія 16 липня.
За його словами, на засіданні відбулася «дуже важлива розмова» про оборону та зміцнення стійкості.
«Зараз Україна перебуває на новому етапі боротьби за незалежність, який потребує посилення як усередині країни, так і в роботі з партнерами. Це, у свою чергу, диктує кадрові зміни в команді», – заявив Арахамія.
Він додав, що фракція «Слуга народу» підтримує кандидатуру Юлії Свириденко на посаду прем’єр-міністерки. Крім неї, на засіданні представили також кандидатів на посади в Кабміні – це «як нові люди, так і ті, хто добре зарекомендував себе на роботі в уряді»:
- Тарас Качка – віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції (зараз цю посаду обіймає Ольга Стефанішина)
- Матвій Бідний – чинний міністр молоді та спорту
- Герман Галущенко (зараз голова Міненерго) – міністр юстиції
- Світлана Гринчук (чинна міністерка захисту довкілля та природних ресурсів) – голова Міністерства енергетики
- Денис Улютін – міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України
- Олексій Соболєв – міністр економіки, довкілля та сільського господарства
- Денис Шмигаль – міністр оборони
Пропонується, щоб на своїх посадах лишилися:
- міністр цифрової трансформації Михайло Федоров
- міністр розвитку інфраструктури та територій Олексій Кулеба
- голова МВС Ігор Клименко
- міністр освіти і науки Оксен Лісовий
- голова Міністерства охорони здоров’я Віктор Ляшко
- очільник Міністерства фінансів Сергій Марченко
- міністр закордонних справ Андрій Сибіга
- міністерка ветеранів Наталія Калмикова
«Верховна Рада розгляне зазначені кандидатури на найближчому засіданні. Консультації щодо кандидата на посаду міністра культури ще тривають», – додав Арахамія.
Верховна Рада 16 липня відправила уряд на чолі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем у відставку. Відтепер і до призначення нового уряду всі міністри мають статус «виконувачів обов’язків». Очікується, що вже завтра, 17 липня, парламент затвердить новий склад уряду.
Зеленський: новий уряд має «досягти рівня 50% української зброї» на фронті за пів року
Президент України Володимир Зеленський вранці 16 липня провів нараду з оборонних питань з чинним головою уряду Денисом Шмигалем, якого пропонує на посаду міністра оборони – про це він повідомив у вечірньому зверненні.
У нараді брали участь також чинний голова Міноборони Рустем Умєров і міністр стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін.
«Ми домовились щодо нових підходів до управління сферою оборони. Міністерство оборони матиме більше впливу на сферу виробництва зброї, і української зброї повинно стати більше – більше в наших воїнів на фронті. Окрім цього, Міністерство оборони проведе аудит усіх домовленостей із нашими партнерами. Це й постачання за програмами допомоги, також це інвестиції у наше українське виробництво зброї, всі наші спільні проєкти», – сказав Зеленський.
Він повідомив, що сьогодні підписав документи до Верховної Ради про призначення Шмигаля новим міністром оборони. Також через Міністерство оборони управлятися і стратегічні галузі промисловості. Планується, що Сметанін очолить «Укроборонпром». Президент вказав на потребу збільшити частку зброї українського виробництва серед тієї, яка застосовується на фронті:
«Зараз української зброї на фронті, в усіх наших операціях – близько 40%. Це вже значно більше українського виробництва зброї, ніж будь-коли за час незалежності нашої держави. Обсяги дійсно великі. Але потрібно більше. І треба більше саме наших можливостей виштовхувати війну на територію Росії… Ми маємо досягти рівня 50 % української зброї за перші шість місяців роботи нового уряду, збільшуючи наше власне виробництво. Впевнений: можна це реалізувати, але непросто».
Голова держави подякував Шмигалю й всьому чинному уряду за виконану роботу, згадавши роботу прем’єр-міністра як під час пандемії COVID-19, так і в умовах повномасштабної війни.
«Зараз, коли потрібно сконцентрувати всі державні ресурси заради завдань нашої оборони та в умовах нових відносин зі Сполученими Штатами Америки, з іншими партнерами, у новій урядовій конфігурації фаховість кожного має спрацювати максимально. Денис знає всі виклики сфери оборони. Рустем Умєров допомагатиме, зокрема, на міжнародному треку – усіма домовленостями, а також необхідною координацією. Розраховую на підтримку Верховною Радою України також інших кадрових кроків», – заявив він.
За словами Зеленського, готуються також зміни в деяких посольствах України. Деталей щодо конкретних призначень він не навів.
Верховна Рада 16 липня відправила уряд на чолі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем у відставку. Відтепер і до призначення нового уряду всі міністри мають статус «виконувачів обов’язків». Очікується, що вже завтра, 17 липня, парламент затвердить новий склад уряду.
Шмигаль обговорив із Келлогом зброю та посилення санкцій проти Росії
Виконувач обов’язків прем’єр-міністра Денис Шмигаль зустрівся зі спеціальним представником президента Сполучених Штатів Кітом Келлогом – про це він повідомив 16 липня.
За його словами, розмова стосувалася зброї, санкцій і «наближення миру». Зокрема, голова уряду подякував Трампу за рішення продати країнам НАТО озброєння для України, зокрема, системи Patriot і ракети.
«Наголосив, що ми налаштовані на подальше поглиблення оборонного співробітництва між Україною та США, особливо у сфері посилення протиповітряної оборони. Також ми зацікавлені в розвитку спільних виробництв зі США та подальшій співпраці в закупівлі оборонного озброєння разом із Європою», – повідомив він.
Окремо, за словами Шмигаля, сторони зупинилися на важливості посилення санкцій проти Росії:
«Маємо завдати по-справжньому болючого удару по російській економіці. Розраховуємо на лідерську роль Сполучених Штатів в подальшому наближенні сталого й справедливого миру».
Кіт Келлог, який перебуває з візитом в Україні, наразі не коментував розмову публічно.
Верховна Рада 16 липня відправила уряд на чолі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем у відставку. Відтепер і до призначення нового уряду всі міністри мають статус «виконувачів обов’язків». Очікується, що вже завтра, 17 липня, парламент затвердить новий склад уряду.
Шмигаль у відставці: чому вирішили змінити прем’єра? Уряд, кадрові зміни, Свириденко
Верховна Рада України проголосувала за відставку уряду Дениса Шмигаля.
- З чим пов’язані кадрові ротації?
- Що змінять ці перестановки?
- І які ризики несе для країни?
- Шмигаль стане міністром оборони?
- Чому такий вибір?
- Як шукають інших міністрів?
- Чому Зеленський запропонував крісло прем’єра Юлії Свириденко?
- Чим вона відома?
- Та чому аналітики пов’язують її з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода: